СОНОРИЗМ

= сонорика = сонорна техніка сучасний метод композиції, що оперує темброво яскравими звучаннями - сонорами, які неможливо висотно диференціювати. В С. можливо виділення трьох ступенів: колористики, де можна розрізняти тони барвистих звучностей (напр., дзвонові гармонії С.Рахманінова); сонорики, де за яскравого відчуття барвистого звучання відрізняється незначна частина тонів (напр., 'Звуки ночі' Б.Бартока); сонористики - музики темброзвучностей без певної висоти і ефекту тоновості, які сприймаються як цілісності, що не підлягають поділу на тонові частини барвних блоків (напр.,'Трен' К.Пендерецького). Максимальний ефект від застосування сонорних звучань виникає внаслідок їх поєднання з іншими формами організації музики. Трактування С. може відображати особливості народно - пісенного матеріалу, який набуває в умовах С. особливо яскравого втілення (С.Губайдуліна, Г.Канчелі, Е.Тамберг, Ю.Юозапайтис та ін.).