КОБИЛКА

стара назва підставки для струн у скрипки, альта, віолончелі, контрабаса, домри, гітари та ін.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

КОБУЗ →← КОБИЗ

Смотреть что такое КОБИЛКА в других словарях:

КОБИЛКА

КОБИ́ЛКА, и, ж.1. Зменш.-пестл. до коби́ла 1.Запряг [запріг] він миттю чортопхайку, Черкнув із неба, аж курить! І все кобилок поганяє (І. Котляревський... смотреть

КОБИЛКА

-и, ж. 1) Зменш.-пестл. до кобила 1). 2) перев. мн. Рослиноїдна комаха родини саранових із видовженим тілом, короткими вусиками, двома парами крил. 3)... смотреть

КОБИЛКА

КО́НИК (комаха з довгими ногами, що стрибає й крилами утворює сюркітливі звуки), КОБИ́ЛКА, ЦВІРКУ́Н, СКАКУ́Н діал. Коники зелені скачуть у траві (В. Со... смотреть

КОБИЛКА

-и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до кобила 1).2》 перев. мн. Рослиноїдна комаха родини саранових із видовженим тілом, короткими вусиками, двома парами крил.3... смотреть

КОБИЛКА

(-и) ж.; крим., мол. Молода жінка, дівчина. До нас підійшла кобилка з білою гривою і, подавши меню, поцокотіла геть (В. Шкляр, Елементал); - І мені тра... смотреть

КОБИЛКА

імен. жін. роду, жив.зоол., хім., екон.кобылка

КОБИЛКА

1. Оформлення дерев'яних випусків крокв над стіною. 2. Брусок, що з'єднує дерев'яні елементи (дверну коробку, сходинки, тесини тощо) з конструкцією ст... смотреть

КОБИЛКА

[kobyłka]ж.kobyłka

КОБИЛКА

1) розм. filly2) (скрипки) bridge

КОБИЛКА

1) уменьш.; ласк. кобылка 2) энт.; спец. кобылка 3) (у птиц) грудная кость

КОБИЛКА

див. держак; кінь

КОБИЛКА

Коби́лка, -лки, -лці; -би́лки, -би́лок

КОБИЛКА

коби́лка крав. металева петля на одязі (ср, ст)

КОБИЛКА

коби́лка іменник жіночого роду, істота

T: 79