Смотреть больше слов в «Музичних термінах»
муз. 1) присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2) невідм., с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.
імен. незмін.музичний твiр або його частина, що виконується спiвучокантабиле сущ. ср. рода неизм.
[kantabiłe]с.cantabile муз.
кантабіле (італ., букв. - співучий, наспівний) 1. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.... смотреть
муз. 1》 присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору).2》 невідм. , с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.
СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.
канта́біле 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця канта́біле 2 іменник середнього роду музичний твір
канта́біле (італ. cantabile, букв. – співучий, наспівний) наспівний характер виконання музичної п’єси, мелодії.