КАНТАБІЛЕ

(іт. cantabile - наспівно) - 1. Наспівність мелодики, важливий естетичний критерій вокальної та інструментальної музики кінця XVII - XVIII ст. 2. Наспівний характер виконання музики. 3. Самостійний музичний твір або частина твору наспівного характеру (напр., 'Аndante саntabile' з квартету оп.11 П.І.Чайковського).

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

КАНТАДЖИРО →← КАНТ

Смотреть что такое КАНТАБІЛЕ в других словарях:

КАНТАБІЛЕ

муз. 1) присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2) невідм., с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.

КАНТАБІЛЕ

імен. незмін.музичний твiр або його частина, що виконується спiвучокантабиле сущ. ср. рода неизм.

КАНТАБІЛЕ

[kantabiłe]с.cantabile муз.

КАНТАБІЛЕ

кантабіле (італ., букв. - співучий, наспівний) 1. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.... смотреть

КАНТАБІЛЕ

муз. 1》 присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору).2》 невідм. , с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.

КАНТАБІЛЕ

СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.

КАНТАБІЛЕ

канта́біле 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця канта́біле 2 іменник середнього роду музичний твір

КАНТАБІЛЕ

канта́біле (італ. cantabile, букв. – співучий, наспівний) наспівний характер виконання музичної п’єси, мелодії.

T: 45