ЗВУКОПИС

відтворення об’єктивного світу за допомогою виражальних музичних засобів. До простого З. належить імітація різних 'природних' звуків - спів птахів, шум лісу, удари грому, завивання вітру, гуркіт і т. ін. Більш складним З. є той, що спирається на асоціації - темп , рух, тембр (світлий, темний, матовий, блискучий, металевий тощо), регістри, висотне положення окремих звуків, акордів, тональностей та ін. З. тісно пов’язаний з програмною музикою і є ефективним художнім засобом.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ЗВУКОРЯД →← ЗВУКОНОСІЙ

Смотреть что такое ЗВУКОПИС в других словарях:

ЗВУКОПИС

звуко́пис• звукопис- у худож. мові система словеснозвукової інструментовки, вживання однакових або схожих звуків, завдяки яким створюються певні звуков... смотреть

ЗВУКОПИС

-у, ч., літ., муз. Спосіб художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін.; фоніка.

ЗВУКОПИС

-у, ч. , літ. , муз. Спосіб художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін.; фоніка.

ЗВУКОПИС

звуко́пис іменник чоловічого роду

ЗВУКОПИС

звукопис, -у

ЗВУКОПИС -У

імен. чол. роду

T: 275