ГЕЛІКОН

(гр. elicos - круглий) - мідний духовий басовий мундштучний музичний інструмент з родини бюгельгорнів. Має форму спіралі, що дозволяє носити його, одягаючи через ліве плече. Застосовується в духових оркестрах (Г. in B та in Es).

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ГЕМІОЛІКА →← ГЕКСАХОРД

Смотреть что такое ГЕЛІКОН в других словарях:

ГЕЛІКОН

ГЕЛІКО́Н, а, ч.Музичний духовий інструмент у вигляді широкої мідної (часто нікельованої) труби, укладеної колом.Світить гасова лампочка. В кутку мідяни... смотреть

ГЕЛІКОН

-а, ч. 1) Музичний духовий інструмент найнижчого регістру для виконання партії баса; бас "B" або "C"; має вигляд широкої мідної труби, укладеної колом... смотреть

ГЕЛІКОН

-а, ч. 1》 Музичний духовий інструмент найнижчого регістру для виконання партії баса; бас "B" або "C"; має вигляд широкої мідної труби, укладеної колом... смотреть

ГЕЛІКОН

Гірський масив у Пд. Греції (Беотія), над Коринфською зат.; за грец. міфологією одне з місцеперебувань муз; тут щочотири роки відбувалися поетично-музи... смотреть

ГЕЛІКОН

[helikon]ч.hel ikon муз. інстр.

ГЕЛІКОН

(від грецьк. helikon) гора в Греції, на якій згідно з грецькими міфами жили Музи і знаходилося джерело натхнення Гіппокрена; виникло від удару копита крилатого коня Пегаса... смотреть

ГЕЛІКОН

гірський масив у Пд. Греції (Беотія), над Коринфською зат.; за грец. міфологією одне з місцеперебувань муз; тут щочотири роки відбувалися поетично-музичні агони.... смотреть

ГЕЛІКОН

гелікон; ч. (гр., спіраль, гвинт) 1. Гора у Беотії - помешкання міфічних грецьких муз та Аполлона. 2. Мідний духовий інструмент.

ГЕЛІКОН

імен. чол. родугеликон

ГЕЛІКОН

геліко́н [від грец. έλιξ (έλικος) – спіраль, гвинт] мідний басовий духовий інструмент.

ГЕЛІКОН

Геліко́н, -ну, -нові (гора, гр.)

ГЕЛІКОН

геліко́н іменник чоловічого роду

ГЕЛІКОН

lat. heliconгеликон

ГЕЛІКОН

гелікон, -а

ГЕЛІКОН

Геликон

T: 157