ГАРМОНІЯ

(гр. harmonia - співзвучність, співрозмірність частин цілого) - один з провідних виражальних засобів музики. Основу Г. складають музичні інтервали, на використання яких спирається розвиток музичного мистецтва. Співставлення звучання тонів утворює основні категорії. Г. - консонанс і дисонанс. Співвідношення звуків відповідає музично - числовим пропорціям звуків, які утворюють інтервали - 1:1 (унісон і октава), 2:3 і 3:4 (квінта і кварта), 4:5 і 5:6 (терція) тощо. Поняття Г. за своїм змістом охоплює такі сфери: 1. Закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні. 2. Наука про акорди, їх зв’язки та послідовність, що забезпечують утворення найрізноманітніших музичних побудов. 3. Назва окремих акордів або співзвуків як образне визначення їх виразності (приємна Г., сучасна Г., оригінальна Г., виразна Г. тощо) 4. Характерна для творчості певного композитора послідовність акордів та співзвуків, специфічне використання ними гармонічних функцій (напр., Г.С.Прокоф’єва, Г.Л.Ревуцького та ін.) 5. Навчальна дисципліна в системі спеціальної освіти.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ГАРМОНЬ →← ГАРМОНІЧНИЙ РЯД

Смотреть что такое ГАРМОНІЯ в других словарях:

ГАРМОНІЯ

ГАРМО́НІЯ¹, ї, ж.1. муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя.Він [Бетховен] чув лиш бунт німих стихій І з них, у пінній прис... смотреть

ГАРМОНІЯ

I. ГАРМО́НІЯ (взаємна відповідність якостей), ЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ПОГО́ДЖЕНІСТЬ, ЗЛА́ГОДА. За цим високим муром.. плоди достигали на деревах, як люди у спо... смотреть

ГАРМОНІЯ

ГАРМО́НІЯ• ГАРМОНІЯ(грец. 'αρμονία — зв'язок, стрункість, злагодженість)- співмірність частин, взаємопов'язаність різних компонентів цілого, впорядкова... смотреть

ГАРМОНІЯ

I -ї, ж.1) муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя. || Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в к... смотреть

ГАРМОНІЯ

гармонія; ж. (гр., скріплення, злагодженість) 1. Струнка узгодженість частин єдиного цілого. 2. Музичний клавішний інструмент. 3. Засоби музичної виразності, що грунтуються на поєднанні тонів у співзвуччя й послідовності співзвуч в умовах ладу й тональності. 4. Розділ теорії музики, в якому викладені принципи побудови та співвідношення акордів у процесі музичної творчості. 5. Співмірність окремих частин будови (в цілому і між собою) або архітектурного комплексу. 6. Уподібнення голосних, характерне для тюркських, монгольських, фінно-угорських та інших мов, переважно аглютинативних. Див. також: аґлютинація... смотреть

ГАРМОНІЯ

гармо́нія (від грец. αρμονία – скріплення, злагодженість) 1. Струнка узгодженість частин єдиного цілого. 2. Засоби музичної виразності, шо грунтуються на поєднанні тонів у співзвуччя й послідовності співзвуч в умовах ладу й тональності. 3. Розділ теорії музики, в якому викладені принципи побудови та співвідношення акордів у процесі музичної творчості. 4. Співмірність окремих частин будови (в цілому і між собою) або архітектурного комплексу. 5. Уподібнення голосних, характерне для тюркських, монгольських, фінно-угорських та інших мов, переважно аглютинативних (див. «аглютинація»).... смотреть

ГАРМОНІЯ

I -ї, ж. 1》 муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя.|| Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в... смотреть

ГАРМОНІЯ

I【阴】 和声; 和谐; 协调II【阴】 手风琴Губна гармонія 口琴

ГАРМОНІЯ

I(злагода) harmony; concordII(музичний інструмент) accordion

ГАРМОНІЯ

Клавішно-пневматичний музичний інструмент (ідіофон) з міхами, які роздуваються (т.зв. г. ручна).

ГАРМОНІЯ

рос. гармония (грец. harmonia — злагодженість) — 1. Струнка узгодженість частин єдиного цілого. 2. Співмірність окремих частин будови або архітектурного комплексу.... смотреть

ГАРМОНІЯ

(взаємовідповідність у чомусь) злагода, погодженість, (про те, що сприймається на слух) милозвучність, благозвучність, книжн. евфонія, муз. співзвуччя, консонанс.... смотреть

ГАРМОНІЯ

(гр. harmonia — співзвучність, розміреність) в стилістиці якість мовлення, якої має прагнути мовець (гармонія змісту і форми, звучання, настрою, тону).... смотреть

ГАРМОНІЯ

співзвуччя, співзвучність, милозвучність; (у гурті) злагода, згода, любов, дружба, товариськість, ур. єдиномисліє; (струмент) гармоніка, гармонь.

ГАРМОНІЯ

Милозвук, суголос, созвуччя, співзвучність, див. симфонія, сингармонізація

ГАРМОНІЯ

імен. жін. родугармония

ГАРМОНІЯ

ж.harmonia філос.

ГАРМОНІЯ

гармо́нія 1 іменник жіночого роду поєднання; милозвучність гармо́нія 2 іменник жіночого роду інструмент

ГАРМОНІЯ

(грец. — злагода) Цілісність, стрункість, органічна єдність всіх частин і деталей художнього твору.

ГАРМОНІЯ

клавішно-пневматичний музичний інструмент (ідіофон) з міхами, які роздуваються (т.зв. г. ручна).

ГАРМОНІЯ

Гармо́нія, -нії, -нією (гр. ἁρμονία)

ГАРМОНІЯ

1) гармония 2) (музыкальный инструмент) гармоника, гармония, разг. гармонь

ГАРМОНІЯ

-ії ż 1. harmonia (zgoda) 2. harmonia (instrument)

ГАРМОНІЯ

гармонія:◊ гармонія грошей вул. багато готівки (ст)

ГАРМОНІЯ

Harmoni, samklang

ГАРМОНІЯ

Harmoni, samklang

ГАРМОНІЯ

Harmoni, samklang

ГАРМОНІЯ

lat. harmoniaгармония

ГАРМОНІЯ

астр. гармония

ГАРМОНІЯ

ჰარმონია

ГАРМОНІЯ

Гармония

T: 259