ГАРМОНІКА

1. Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, де джерелом звуку виступають металеві язички, прикріплені одним кінцем до спеціальних пластинок, з’єднаних з міхом клапанами, які відкриваються натисканням на кнопки або клавіші (у акордеона) 2. В акустиці -тони, що виникають внаслідок одночасного коливання усього вібратора (основний тон) і його частин (половини, третини, чверті і т.д.) - обертонів. Музичний звук є одночасним сполученням основного тону і всіх його обертонів.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ГАРМОНІУМ →← ГАРМОНІЗАЦІЯ

Смотреть что такое ГАРМОНІКА в других словарях:

ГАРМОНІКА

ГАРМО́НІКА¹, и, ж., розм.Те саме, що гармо́нія².[Пашка:] А як заграє на гармоніку, то аж душу тягне (М. Старицький);Андрій чув, як здалека долітав різн... смотреть

ГАРМОНІКА

-и, ж. 1) Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички. •• Губна гармоніка — духовий язичковий муз... смотреть

ГАРМОНІКА

II. ГАРМО́НІЯ (музичний інструмент), ГАРМО́НІКА, ГАРМО́НЬ розм. рідко; ДВОРЯ́ДКА (з двома рядами клавіш). Коли зовсім смеркло, на вулиці розкотисто заг... смотреть

ГАРМОНІКА

-и, ж. 1》 Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички.Губна гармоніка — духовий язичковий музични... смотреть

ГАРМОНІКА

гармоніка; ж. (гр., співзвучний, стрункий) 1. Загальна назва деяких духових музичних інструментів (гармонії, акордеона тощо), які представляють собою рухомі міхи з двома клавіатурами. 2. фіз. Коливання, частота якого кратна основній частоті складного коливання. 3. мат. Періодична функція. Див. також: акордеон, гармонія, концертино... смотреть