Смотреть больше слов в «Музичних термінах»
інтона́ція• інтонація(від лат. intono — голосно вимовляю)- основний структурний, комунікативний та виразовий засіб мови. Найважливішими функціями інтон... смотреть
(від лат. іntonо — голосно вимовляти) цiлiсна оpганiзацiя живого мовлення, що включає в себе pитм, паузи, наголоси, мелодику, силу, висоту i тембp звукiв; поняття фоностилістики, що характеризує ритмо-мелодичну сторону мовлення і виражає логіку змісту та емоційно-експресивне забарвлення (інтонація оклику, звертання, запитання, пояснення, переліку, закінченості, оповідності, спонукання, зіставленнятощо). У стилістиці інтонація, мелодія мови — це живий показник не тільки висоти звучання, а й відтінків думки, волі та почуттів, форма виявлення стилістичного ефекту. Кожний тип стилістичного ефекту має свою інтонацію.... смотреть
-ї, ж. 1) Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно-вольовий з... смотреть
-ї, ж. 1》 Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно-вольовий з... смотреть
інтонація; ж. (лат., голосно вимовляю) 1. Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили і часу звучання голосу, що відбиває інтелектуальний та емоційно-вольовий зміст мовлення; тон, тональність, тембр, відтінок, нюанс. 2. Тон, манера чи відтінок мови, які виражають яке-небудь почуття мовця. 3. Точність, рівність звучання кожного тону музичного інструмента або звуку пісні щодо висоти, тембру, сили.... смотреть
інтона́ція (від лат. intono – голосно вимовляю) 1. Ритмомелодійний лад мовлення, що залежить від підвищення або пониження тону при вимові. 2. Тон, манера вимови, що виражає почуття, ставлення до предмета висловлення. 3. Правильність чи неправильність взятого тону під час співу або гри на музичному інструменті.... смотреть
імен. жін. роду1. ритмiко-мелодiйний лад мови2. точнiсть, рiвнiсть звучання кожного тону музичного iнструментаинтонация
Зміна висоти тону у словах в межах складу (висхідна, низхідна, висхідно-низхідна); у деяких мовах служить для розрізнення значень слів; і. речення визн... смотреть
зміна висоти тону у словах в межах складу (висхідна, низхідна, висхідно-низхідна); у деяких мовах служить для розрізнення значень слів; і. речення визначає його характер (питальні, окличні, розповідні).... смотреть
【阴】1) 语气, 口气, 声调2) 语 语调3) 乐 音调, 音准
рос. интонация 1. Ритмомелодійний лад мовлення, що залежить від підвищення або пониження тону при вимові. 2. Тон, манера вимови, що виражає почуття, ставлення до предмета висловлювання.... смотреть
[intonacja]ж.intonacja
інтона́ція[інтонац'ійа]-йі, ор. -йеійу
(мови) тон, тембр, тональність, відтінок, нюанс; (голосу) нот|к|а.
Інтона́ція, -ції, -цією; -на́ції, -цій
Intonation, intonering
Тон, вимова, наголос
інтона́ція іменник жіночого роду
Intonasjon
Intonation
Intonation
{інтона́ційа} -йі, ор. -йеійу.
-ії ż intonacja
интонация
ინტონაცია
інтона́ція віршова́• інтонація віршова- один із способів організації поетичного твору, що грунтується на інтонаційній структурі мови. Повністю реалізує... смотреть