ВІОЛОНЧЕЛЬ

(іт. violoncello) - струнний смичковий інструмент з родини скрипок. Настроюється на октаву нижче за альт (C, G, d, a); нотується в басовому (верхній регістр - теноровому та скрипковому) ключі. Звук В. - соковитий та співучий. Застосовується як сольний, ансамблевий та оркестровий інструмент.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ВІОЛЬ Д'АМУР →← ВІОЛИ

Смотреть что такое ВІОЛОНЧЕЛЬ в других словарях:

ВІОЛОНЧЕЛЬ

ВІОЛОНЧЕ́ЛЬ, і, ж.Смичковий чотириструнний музичний інструмент скрипкової родини басо-тенорового регістру.Довго бринить іще рівний звук, немов хтось вч... смотреть

ВІОЛОНЧЕЛЬ

Смичковий струнний музичний інструмент (хордофон), значно більший за скрипку, на якому грають сидячи, поставивши перед собою і вперши у підлогу шпилем;... смотреть

ВІОЛОНЧЕЛЬ

[wiołonczel']ж.wiolonczela муз. інстр.

ВІОЛОНЧЕЛЬ

смичковий струнний музичний інструмент (хордофон), значно більший за скрипку, на якому грають сидячи, поставивши перед собою і вперши у підлогу шпилем; має 4 струни, настроєні в квінтах С, G, d, a.... смотреть

ВІОЛОНЧЕЛЬ

-і, ж. Смичковий чотириструнний музичний інструмент, середній між скрипкою та контрабасом.

ВІОЛОНЧЕЛЬ

імен. жін. родумуз.виолончель

ВІОЛОНЧЕЛЬ

віолонче́ль (італ. violoncello, зменш. від violone – контрабас) струнний смичковий музичний інструмент басово-тенорового регістру.

ВІОЛОНЧЕЛЬ

віолончель; ж. (іт., зменш. від контрабас) струнний смичковий музичний інструмент басово-тенорового регістру.

ВІОЛОНЧЕЛЬ

-і, ж. Смичковий чотириструнний музичний інструмент, середній між скрипкою та контрабасом.

ВІОЛОНЧЕЛЬ

【阴】 乐 大提琴

ВІОЛОНЧЕЛЬ

Violoncello, cello

ВІОЛОНЧЕЛЬ

Cello, violoncell

ВІОЛОНЧЕЛЬ

Cello, fiolonsell

ВІОЛОНЧЕЛЬ

Cello, violoncel

ВІОЛОНЧЕЛЬ

віолонче́ль іменник жіночого роду

ВІОЛОНЧЕЛЬ

син. вілочлен, челя.

ВІОЛОНЧЕЛЬ

-лі ż wiolonczela

ВІОЛОНЧЕЛЬ

виолончель

T: 90