ШАМІСЕН

= сямісен японський народний щипковий інструмент, подібний до лютні, з дерев’яним корпусом, шкіряною декою, 3 струнами, закріпленими на дерев’яних кілках (ітомакі) та високій підставці з кістки (кома) і довгою шийкою (сао). Звук видобувають металевим гачком (пубікаке) над спеціальною шкіряною колодкою (бочигава). Стрій квартовий або кварто-квінтовий. Типи настроювання: хончоші (h - e1 - a1), ніагарі (h - fis1 - h1), сансагарі (h - e1 - a1). Відомі три типи гри на Ш. - пісенний (ута-моно), який застосовується театрі кабукі, міському музикуванні (сямісен-куміута), речитативний (катарі-моно), який застосовується в національному епосі (утазава), фольклорний (мін» є), поширений у виконавців селянського фольклору. Навчання гри на Ш., як і на шакажучі, здійснюється в загальноосвітніх школах Японії.