ФОНІЗМ

(від гр. phone - голос) - характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення, структурою акордів, інтервалами, розташуванням, регістрами, тривалістю, інструментуванням та іншими факторами.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ФОНАСТЕНІЯ →← ФОЛЬКЛОРИСТИКА МУЗИЧНА

Смотреть что такое ФОНІЗМ в других словарях:

ФОНІЗМ

-у, ч. 1) Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. 2) Характер звучання музики, що визначається акустичними... смотреть

ФОНІЗМ

ФОНІ́ЗМ, у, ч.Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.

ФОНІЗМ

-у, ч. 1》 Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.2》 Характер звучання музики, що визначається акустичними... смотреть

ФОНІЗМ

фоні́зм (від грец. φωνή – голос, звук, мова) психол. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.

ФОНІЗМ

фонізм; ч. (гр., голос, звук, мова) психол. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.

ФОНІЗМ

фоні́зм іменник чоловічого роду

ФОНІЗМ

фонізм, -у

ФОНІЗМ У

імен. чол. родубіол., псих., фіз., хім.фонизм

T: 93