Смотреть больше слов в «Музичних термінах»
УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), я, с.Здобута на основі досвіду, знання здатність належно робити що-небудь.Вершити сіно – се артизм, на те треба спеціального вміння ... смотреть
МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане ота... смотреть
рос. умение здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Формуванню У. сприяє розуміння суб'єктом взаємозалежності мети діяльності, умов і засобів її досягнення, знання правильної послідовності дій та операцій, а також можливість контролювати доцільність своїх дій у процесі їх виконання.... смотреть
(вміння), -я, с. Здобута на основі досвіду, знання здатність належно робити що-небудь.
умі́ння[ўм'ін':а]= вміння-н':а
Skill, ability, knack, dexterityуміння робити пироги — a hand for pies
здатність, досвід, майстерність, вправність, умілість, с. хист, жм. тяма; (високе) мистецтво, техніка; (тонке) спритність, зграбність.
імен. сер. родуумение
(вміння), -я, с. Здобута на основі досвіду, знання здатність належно робити що-небудь.
Виучка, вмілість, вміння, вміннячко, досвід, наука, умілість, уміннячко
Тяма, див. умілість
Майстэрстванавука
Умі́ння, -ння, -нню
Färdighet, förmåga
Færdighed, evne
Ferdighet, evne
умі́ння іменник середнього роду
= вміння умение; искусство
{ўмі́н:а} = вміння -н:а.
майстэрстванавука
майстэрства навука
-я n umiejętność
უნარი