ТОНІКА

(від гр. tonos - наголос) - 1. Основний тон та акорд тональності, від якої вона отримує назву; центр, до якого спрямоване тяжіння усіх гармоній, в т.ч. джазових, складних дисонуючих тощо.2. Головний стійкий звук мажорно-мінорної системи ладу, до якоготяжіють усі інші звуки в межах октави, викликаючи відчуття завершеності мелодії. 3. Основний акорд мажору чи мінору, побудований на першому ступені ладу.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ТОНАДИЛЬЯ →← ТОН

Смотреть что такое ТОНІКА в других словарях:

ТОНІКА

ТО́НІКА, и, ж., муз.Головний, основний тон, звук ладу, до якого тяжіє решта звуків ладу.У пісні “Про Нечая”.. Лисенко наближається до характеру лірниць... смотреть

ТОНІКА

імен. жін. родулінгв., муз., хім.головний, основний тон, звук ладу, до якого тяжіє решта звуків ладутоникавід слова: тонікімен. чол. родутоник

ТОНІКА

-и, ж., муз. 1) Головний, основний тон, звук ладу, до якого тяжіє решта звуків ладу. 2) Основний акорд ладу (мажорний або мінорний тризвук), який побу... смотреть

ТОНІКА

Головний (центральний) звук певного діатонічного діапазону або гами (напр., у С-мажор: с); також тризвуччя, побудоване на ньому (у С-мажор: с-е-g).

ТОНІКА

-и, ж. , муз. 1》 Головний, основний тон, звук ладу, до якого тяжіє решта звуків ладу.2》 Основний акорд ладу (мажорний або мінорний тризвук), який поб... смотреть

ТОНІКА

[tonika]ж.tonika муз.

ТОНІКА

головний (центральний) звук певного діатонічного діапазону або гами (напр., у С-мажор: с); також тризвуччя, побудоване на ньому (у С-мажор: с-е-g).

ТОНІКА

муз.tonic, keynote

ТОНІКА

тектоніка; ж. (тон) 1. Головний стійкий звук ладу. 2.Основний акорд ладу.

ТОНІКА

то́ніка (від тон) 1. Головний стійкий звук ладу. 2. Основний акорд ладу.

ТОНІКА

то́ніка іменник жіночого роду

ТОНІКА

муз. тоника

ТОНІКА

физ. тоника

T: 101