ТАНЕЦЬ

вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів, які виконуються в чіткому ритмі та виразних поз людського тіла. В танці відображається емоційно - образний зміст музичних творів. Народний Т. - яскраве вираження менталітету і творчості, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою кожного народу. Класичний Т. є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI ст. і вимагає спеціальної підготовки. Естрадний Т. має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ТАНЦЮВАЛЬНІСТЬ →← ТАНГО

Смотреть что такое ТАНЕЦЬ в других словарях:

ТАНЕЦЬ

ТА́НЕ́ЦЬ, та́нцю, ч.1. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла.Збірників етнографічних записі... смотреть

ТАНЕЦЬ

ТА́НЕ́ЦЬ (вид мистецтв, в якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла; виконання таких рухів; музичний твір до так... смотреть

ТАНЕЦЬ

танцю, ч. 1) тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Теорія танцю. 2) Сукупніст... смотреть

ТАНЕЦЬ

танцю, ч. 1》 тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Теорія танцю.2》 Сукупніс... смотреть

ТАНЕЦЬ

В цім танці два кінці.Ця справа непевна ще, мож скористати, але мож і утратити.До роботи недужа, а до танцю, як рожа.Докір лінивим до роботи, а охочим ... смотреть

ТАНЕЦЬ

та́нець[танеиц'] -н'ц'у, ор. -нцеим, м. (ў) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў і [танец'] -н'ц'у, ор. -нцем, м. (ў) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў

ТАНЕЦЬ

імен. чол. родумист.1. (одн.) вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними рухами людськоготіла2. виконання таких рухів3. музичний тві... смотреть

ТАНЕЦЬ

[tanec']ч.taniecеротичний танець — taniec erotyczny

ТАНЕЦЬ

【阳】 舞; 民间舞蹈; 跳舞Музика до танців 舞曲Піти на танці 去跳舞

ТАНЕЦЬ

та́нець:◊ до та́нця і до ружа́нця жарт. про людину, яка у кожній справі вправна (ст): Намагався бути до танця і до ружанця (Авторка) ◊ заанґажува́ти до та́нцю → "заанґажувати"... смотреть

ТАНЕЦЬ

Порядок рухів та жестів людини, упорядкованих у часі (ритм) та просторі (композиція), які переважно виконуються під акомпанемент музики.

ТАНЕЦЬ

порядок рухів та жестів людини, упорядкованих у часі (ритм) та просторі (композиція), які переважно виконуються під акомпанемент музики.

ТАНЕЦЬ

{та́неиц} -нцу, ор. -нцеим, м. (ў) -нці, р. мн. -нціў і {тане́ц} -нцу́, ор. -нце́м, м. (ў) -нці́, р. мн. -нці́ў.

ТАНЕЦЬ

моск. таноктанок, таночок

ТАНЕЦЬ

(груповий) танок, коло; танчик; мн. ТАНЦІ, забава , п! МУЗИКИ, зн. танцюльки.

ТАНЕЦЬ

Та́не́ць, та́нцю, в -нці; та́нці, -ців

ТАНЕЦЬ

Танецтанцаваць

ТАНЕЦЬ

та́не́ць іменник чоловічого роду

ТАНЕЦЬ

танецтанцаваць

ТАНЕЦЬ

танец танцаваць

ТАНЕЦЬ

-нцю m taniec

ТАНЕЦЬ

танець, -нцю

ТАНЕЦЬ

ცეკვა

ТАНЕЦЬ

танок

T: 124