СИМФОНІЗМ

1. Музично - естетична категорія, яка характеризує метод музичної композиції, що виходить з необхідності всебічного розкриття художнього задуму в процесі руху, розвитку, змінювання і конфліктів музичного образу та зумовлений мисленням, характером і драматургією віддзеркалення дійсності в музиці. Цей термін запропонував і запровадив Б.Асаф’єв. 2. Творчість в галузі симфонічної музики.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

СИМФОНІЧНА КАРТИНА →← СИМФОНІЄТА

Смотреть что такое СИМФОНІЗМ в других словарях:

СИМФОНІЗМ

СИМФОНІ́ЗМ, у, ч.Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.Четверта симфонія [Б. М. Лятошинського] – .. яскрава сторінка в українському симфонізмі (із жу... смотреть

СИМФОНІЗМ

-у, ч. 1) Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. 2) Багатостороннє розкриття художнього замислу музичного твору через послідовний рух, розвиток музи... смотреть

СИМФОНІЗМ

-у, ч. 1》 Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.2》 Багатостороннє розкриття художнього замислу музичного твору через послідовний рух, розвиток музи... смотреть

СИМФОНІЗМ

симфоні́зм[сиемфоун’ізм]-му, м. (на) -м'і

СИМФОНІЗМ

[symfonizm]ч.symfonizm

СИМФОНІЗМ

муз.symphonism

СИМФОНІЗМ

симфонізм; ч. симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.

СИМФОНІЗМ

симфоні́зм симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.

СИМФОНІЗМ

Симфоні́зм, -му, -мові

СИМФОНІЗМ

симфоні́зм іменник чоловічого роду

СИМФОНІЗМ

{сиемфоуні́зм} -му, м. (на) -мі.

СИМФОНІЗМ

муз. симфонизм

СИМФОНІЗМ

симфонізм, -у

СИМФОНІЗМ У

імен. чол. роду, тільки одн.муз.симфонизм

T: 139