ПІАНІНО

(іт. pianino - невелике фортепіано) - різновид фортепіано прямокутної форми з вертикальним розташуванням деки та клавіатурою на передній стінці. Винайдений Дж.Хокінсом та М.Мюллером в 1800 - 1801 рр. Звучність П. менш яскрава і сильна, ніж у рояля. Техніка гри на П. та роялі однакова.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

ПІАНОЛА →← ОФЕРТОРІЙ

Смотреть что такое ПІАНІНО в других словарях:

ПІАНІНО

ПІАНІ́НО, невідм., с.Великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині і з горизон... смотреть

ПІАНІНО

невідм., с. Великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині та з горизонтально ... смотреть

ПІАНІНО

Музичний інструмент, різновид фортепіано із вертикально розташованими струнами; сконструйовано 1811.

ПІАНІНО

імен. незмін.муз.пианино сущ. ср. рода неизм.

ПІАНІНО

піаніно; с. (іт., букв. - тихенький) великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині і з горизонтально розташованою клавіатурою на виступі спереду; різновид фортепіано.... смотреть

ПІАНІНО

невідм. , с. Великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині та з горизонтально ... смотреть

ПІАНІНО

[pianino]с.pianino муз. інстр.

ПІАНІНО

невідм.(upright) pianoграти на піаніно — to play the piano

ПІАНІНО

піані́но (італ. piano, букв. – тихенький) музичний клавішний інструмент, в якому струни, дека і механіка розміщені вертикально.

ПІАНІНО

музичний інструмент, різновид фортепіано із вертикально розташованими струнами; сконструйовано 1811.

ПІАНІНО

【中】 竖式钢琴

ПІАНІНО

піані́но іменник середнього роду

ПІАНІНО

нескл. сущ.; с. пианино

ПІАНІНО

ndm n pianino

ПІАНІНО

პიანინო

T: 115