МОВА

основний засіб спілкування і взаємопорозуміння людей, система звукових сигналів для визначення явищ дійсності, відображення їх у свідомості та вираженні думок. М. існує у вигляді актів мовлення та співу. Для мистецтва співу важливе значення має фонетична будова мови, її вокалізм, за яким українській мові належить, поряд з італійською та іспанською, одна з провідних позицій.

Смотреть больше слов в «Музичних термінах»

МОДАЛЬНІСТЬ →← МИСЛЕННЯ

Синонимы слова "МОВА":

Смотреть что такое МОВА в других словарях:

МОВА

мова сущ., кол-во синонимов: 1 • украинский язык (1) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .

МОВА

МО́ВА, и, ж.1. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.Має добре слово в світі сирота.., Та ніхто про матір на сміх не спита, А Йвася спитаю... смотреть

МОВА

(а́ні) ні слу́ху, (а́ні) ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її (Парасчиного) Федора та як погнали (на війну), то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї (книжку віршів Глушкевича) (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув (Ярослав) у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ). Говорити про що-небудь. Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч); Тепер Марта дивилась на капітана неприязно .. Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко); — А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний); Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар). здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували (співчували) йому (М. Коцюбинський). впада́ти в річ. (Джонатан (тихо до Річарда):) Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка). відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого. 1. безос. Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін. Біленьке, злегка пойняте загаром, воно (дівча) так невимушено розглядало Данька, що йому притьмом відбирало мову (О. Гончар); Оля ж, видно, всього сподівалась, тільки не того дружнього усміху. Може, через те й мову їй відібрало? (Є. Гуцало); Треба було озватися до неї, привітатись, а в мене відібрало мову, стояв як пень (Ю. Збанацький); — Ні, ні, я точно знаю! — Сидорчук так наполошився, що йому мало не відняло мову (Ю. Бедзик). річ відтя́ти. — Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло. Мотря повернулася, вийшла (Панас Мирний). 2. Позбавляти кого-небудь здатності говорити. У старої нахабство гостя відібрало мову, вона тільки показувала йому на інший стілець (Ю. Яновський). говори́ти на рі́зних мо́вах (рі́зними мо́вами). Не розуміти один одного. (Хвора:) Не хтіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити, Бо ми говоримо на різних мовах (Леся Українка). го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); (Іван:) Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); (Василь:) Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку езо́півська мо́ва, книжн. Замаскований спосіб висловлення думок з натяками і недомовками. Побіг (Крайнюк) дзвонити до Горпищенка. Ледве знайшов його і езопівською мовою, натяками домігся згоди, що полковник вислухає наодинці обох своїх розвідників і прихильно поставиться до їхнього прохання (В. Кучер); — Здається, вчорашній запис треба більше прикрити езопівською мовою (М. Стельмах); Здавлений цензурними лещатами, Чернишевський змушений був вдаватися до езопівської мови (Життя і тв. Т. Г. Шевченка); Прийоми езопівської мови в підцензурних творах класиків дуже різноманітні і гнучкі (З журналу). езо́пова мо́ва. У наш час, звичайно, відпала потреба в езоповій мові. Але в байці зберігаються вироблені народною творчістю гнучкі алегоричні засоби (З газети). забра́кло мо́ви кому, безос. Хто-небудь не може нічого сказати через відсутність аргументів і т. ін. (Паріс:) Спитав би й я: Кассандро, де твій меч? Адже в твоїх руках він був сьогодні, чи ти ним запобігла честі й слави? Мовчиш, проречиста, забракло мови! (Леся Українка). захо́дить / зайшла́ мо́ва про кого—що. Починають говорити про кого-, що-небудь. Як де заходила мова про віру, то він не ховав своїх думок (Леся Українка); Між братами ще ніколи серйозно не заходила мова про дівчат (М. Стельмах); Сперечався (Артем) з Павлом, про що б не зайшла мова (А. Головко); Зайшла мова про неї, про Вутаньку.— Красовита молодиця,— почав худорбастий .. інженер з електростанції (О. Гончар). знахо́дити / знайти́ спі́льну мо́ву з ким. Досягати взаємного розуміння, згоди і т. ін. Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський); Зневажену й самотню Гільду з розкішних хоромів воєводи тягне на убогий і обшарпаний Поділ, де в темряві живуть київські трударі та її земляки — ремісники. З ними вона знаходить спільну мову, серед них відчуває людяність, щирість (З журналу); З першого знайомства вони знайшли спільну мову. Ткачук “не підводив начальства”, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький). і́нша мо́ва. Уживається для вираження схвалення чогось; зовсім не те, що було; не так, як було, а краще. — Гаразд, на завтра вивчу.— Оце інша мова. Це слово мужчини (О. Гончар). і́нший Мака́р, жарт. — А скажеш, де золото? — Скажу! — Оце інший Макар! — зрадів високий (А. Дімаров). марнува́ти мо́ву (слова́). Говорити безпредметно, без потреби і т. ін. (Деїфоб:) Я, сестрице, не звик даремне марнувати мову (Леся Українка). мо́ва (розмо́ва) коро́тка, перев. у кого, з ким. Хтось рішуче діє в певних обставинах; не церемониться, не рахується з ким-небудь. — У нас, знаєте, мова коротка,— креснув офіцера поглядом Баржак.— Хто не схиля голову перед працею — тому нахилимо (О. Гончар); —Треба, щоб так боялись нас всі оті спекулянти та пройди різні, щоб аж дух із них геть. З спекулянтами розмова коротка (Ю. Збанацький). (на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)) відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик). не дава́тися (не здава́тися) / не да́тися на мо́ву, зневажл. Не бажати спілкуватися, вступати в розмову з ким-небудь. Ониська не заходила в хату і не давалася на мову ніяк (Л. Яновська); Недавно приїхала до неї дочка Галька: пишна така, що й на мову не здається (Д. Косарик). не мо́же бу́ти (й) мо́ви про що. Уживається для вираження неможливості здійснити, досягти і т. ін. чогось; не варто говорити і навіть думати про щось. — Про марш до первопрестольної (першопрестольної) поки що не може бути й мови. Ждіть (О. Гончар); Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар); Здіймали (комарі) такий дзвін,.. що ні про який сон не могло бути й мови (Ю. Збанацький). перево́дити / перевести́ розмо́ву (мо́ву) на що. Починати говорити про що-небудь інше, спрямувавши увагу в інший бік. Він почав .. переводити її (розмову) на другі речі (Панас Мирний); — Ну, а як справи, хлопці? — помітивши Іванову збентеженість, перевів (Петро Федорович) на інше мову (А. Головко). погуби́ти думки́ (мо́ву, слова́ і т. ін.). 1. Втратити на якийсь час здатність логічно мислити, говорити. — Та ви справді мене зведете на постіль!.. — І присів (генерал), погубивши всю мову (Б. Грінченко). 2. Обдумавши що-небудь з усіх боків, не прийти ні до якого висновку. — Та й забарився ж ти! Де ти блукав так довго? Я вже й думки погубила… (Л. Яновська). розв’яза́ти / розв’я́зувати язи́к (язика́, ро́та, мо́ву і т. ін.). 1. Почати говорити після мовчання. Я уперто мовчав і не хотів ні співати, ні казати вірші. Всі присутні ласкаво заохочували мене розв’язати язика (Думки про театр); Насилу розв’язав (Василь) рота! Не велика розмова та велика втіха (М. Кропивницький). 2. Почати давати якісь свідчення, зізнаватися в чомусь, розголошувати таємниці. — Умова така: я розв’яжу тобі руки, а ти — свого язика розв’яжеш (В. Поліщук); — Я знала, що моє тіло, моя ласка розв’яже вам язик, і .. до осені ви будете сидіти у підвалі (М. Хвильовий); Так гомонить (отаман). Думаю — от коли язика старому розв’язало. Ну, прийшов нам край. Потім почоломкався він з сусідом, і ми за ним (М. Грушевський). 3. Спонукати до невимушеної розмови, бесіди. Гульня розв’язала язики, розбуркала зомлілі, пригнічені душі (Панас Мирний); Перерва, на якій учасники засідань звичайн скупи́й на слова́ (на мо́ву) 1. Який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий. Вона була .. сухувата й скупа на слова (Я. Баш); (Захарко:) Щось ти сьогодня (сьогодні) дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький). скупи́й на сло́ві. На канапі сиділа пані полковникова Віра Дараган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові (М. Лазорський). 2. тільки скупи́й на слова́. Стислий (про лист, звіт і т. ін.); лаконічний. Звіт Марії Павлівни скупий на слова (І. Волошин). спі́льна мо́ва. Взаєморозуміння між ким-небудь. Між ними не було спільної мови (З усн. мови); // Те, що зближує, з’єднує людей. (Черниця:) У всіх людей одна є спільна мова — Братерськая любов (Леся Українка). ті́льки й мо́ви, перев. у кого, про кого—що, за кого—що. Хто-небудь говорить виключно про когось або про щось. — Дам тебе (панночку) за князя чи за графа. Та тільки в них і мови було, що князі та пани вельможнії (Марко Вовчок); Тільки й мови було, що про ту кралю мальовану (Переклад М. Лукаша). ті́льки й розмо́ви. У селі .. тепер — тільки й було розмови, що за церкви, за монастирі (І.Нечуй-Левицький). утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву. На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т. ін. Сахно.. довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Смолич); Фатьма лежала в куточку і бажала вмерти. Мову вона загубила, бо не було того, хто б розумів (Ю. Яновський).... смотреть

МОВА

мо́ва• мова- заг. сфера знакової діяльності суспільства, спрямованої на формування, фіксацію, збереження, переробку і обмін усвідомлюваної інформації. ... смотреть

МОВА

МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і ... смотреть

МОВА

МОВА - суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам'яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної М. У великій різноманітності знакових систем, що називаються М., можна умовно виділити кілька груп, які значною мірою вирізняються поміж собою за багатством знакових одиниць, за способом і складністю структурної організації, за субстанціальним матеріалом, на використання якого для побудови текстів орієнтована дана М. 1) Природні (етнічні) М., найбагатші і найскладніші вербальні знакові системи, що історично склалися і пристосувались для утворення усних звукових текстів - мовлення. Графічна фіксація мовлення у вигляді письмових текстів має передумовою застосування другої знакової системи - тієї чи іншої системи писемності. 2) М., які є невербальними знаковими системами, що лежать в основі текстів різних видів мистецтва - музичних творів, танцю, творів живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо. 3) Штучні М. науки і техніки. Знаки цих М., які часто називають символами, так само умовні, як і всі інші знаки, але вони умовні не "за традицією" (як у природних М. і М. мистецтва), а "за домовленістю". 4) Знакові системи, які застосовуються для утворення простих текстів, що регулюють побутову поведінку і трудову діяльність людей (різні системи жестів, сигналів, кольорів, спорадичне використання окремих предметів як текстових знаків для передачі інформації). У граничному випадку знакова система, а отже, і створюваний за її допомогою текст, може складатися лише з одного знаку. 5) М. тварин, яка поки що мало вивчена. Дуже часто М. неправомірно плутають або навіть ототожнюють з текстом, приписуючи їй властивості і функції, які насправді належать тексту. Але на відміну від мовлення і тексту, М. не дається нам у безпосередньому спостереженні. З цього випливає, що М. не може бути формою вираження думок і почуттів і формою зберігання знань про дійсність. Ці функції належать тексту, який виражає не тільки думки, а й саму М. Щоб стати членом певного колективу, індивід мусить реконструювати М., спираючись на почуті або побачені тексти, запам'ятати її елементарні знакові одиниці і способи утворення складних знакових комплексів (тобто граматичну систему), а потім навчитися використовувати її для досягнення своїх комунікативних цілей. М. є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності, знаряддям впорядкування і організації тієї чи іншої матеріальної субстанції (звук, колір, предметне середовище і т.п. ), перетворення її в осмислений текст. Зокрема, природна М. використовує звуки для побудови текстів, але самій М. належать не звуки, а фонеми - абстрактні сутності, які не сприймаються органами чуття і в яких фіксуються лише деякі властивості звуків, суттєві для даної М. Функція знаків природної М. (морфем та слів) полягає в тому, що вони стають еталонами, зразками для утворення матеріальних знаків тексту (озвучених морфем і слів) в процесі його побудови і для їх розпізнавання в процесі сприймання і розуміння. Будь-яка М. є скінченною знаковою системою, але вона може породжувати необмежену кількість текстів необмеженого обсягу, оскільки кожний мовний знак, втілюючись у матеріальну субстанцію, здатний до безмежного тиражування, утворюючи безліч своїх текстових варіантів.С. Васильєв... смотреть

МОВА

1) language; tongueалгоритмічна мова комп. — algorithmic languageвиразна (чітка) мова — distinct (clear) enunciationділова мова — business languageжива... смотреть

МОВА

-и, ж. 1) Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2) Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звуков... смотреть

МОВА

-и, ж. 1》 Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.2》 Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звук... смотреть

МОВА

Iбалакання, балачка, говір, говірка, говірок, гомінка, гугірка, діалект, жаргон, наріччя, прамова, промівка, просторіччя, річФразеологічні синоніми: ба... смотреть

МОВА

【阴】1) 说话的能力, 用语言表达思想的能力2) 语言; 言语; 语体Рідна мова 本国语言, 国语Говорити українською мовою 说乌克兰话Проста мова 俗语Розмовна мова 口语Пряма мова 语 直接引语2) (说的﹑ 讲的) 话; (说... смотреть

МОВА

1) язык; (способность говорить - обычно) речь говорити українською, російською и т.п. мовою — говорить по-украински, по-русски и т.п. [на украинском, на русском и т.п. языке] 2) (произношение или произнесение) речь; говор (манера произносить) 3) (слог; стиль) язык; речь проста мова — простой язык; простая речь; лингв. просторечие пряма мова — грам. прямая речь частини мови — грам. части речи 4) (то, что говорят) речь, (иногда) речи, слова; разговор (с кем-н.); говор (звуки речи) мова йде [мовиться] (про що) — разг. речь [разговор] идёт (о чём) вести мову (до чого) — клонить речь (к чему) марна мова — пустые речи [разговоры, слова] розпочати мову (про що) — повести речь, начать разговор [заговорить] (о чём)... смотреть

МОВА

Iсистема знаків (звукових, з виникненням письма — графічних), що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; п... смотреть

МОВА

імен. жін. роду1. здатнiсть людини говорити, висловлювати свої думки2. манера говорити3. те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови4. промова5. те, що... смотреть

МОВА

Мо́ва. Промова, виступ. Мої панове, сли розважите дальше, що такий високоповажаний архімандрит сьміє подавати за факт такі нісенітниці, як що я мою мову в суботу читав, а крім того, що ту мову мені хто иньший виробив, то можете набрати понятя о способі їх войованя (Є. Пігуляк, Б., 1895, 7, 3)// пол. mowa -1) мова, мовлення, 2) промова, wygłosić mowę - виголосити промову; порівн. нім. die Sprache - мова; der Sprecher - 1) промовець; 2) диктор; 3) спікер.... смотреть

МОВА

ім language • застосування мови use of a language • юридичною мовою in legal parlance • ~ закону language of law (of the statute) • ~ міжнародного спілкування language of international communication • державна ~ state language • дипломатична ~ diplomatic language • національна ~ national language • офіційна ~ (конференції, симпозіуму тощо) official language • робоча ~ working language • рідна ~ mother tongue; native language... смотреть

МОВА

[mowa]ж.1) językрідна / іноземна мова — język ojczysty / obcyіспанська / італійська мова — hiszpański / włoski język2) mowaрозмовна мова — mowa potoczn... смотреть

МОВА

Нагла мова, правда готова.На скорий запит, не годен скоро придумати брехні.Пуста мова не варт доброго слова.Шкода говорити про нісенітниці.По цій мові ... смотреть

МОВА

⊲ МОВА 1717, ы, ж. Укр. мова.Юго-зап. Язык, речь.Чл̃вѣк раждается несмыслен и без мовы. Буж. Пропов. 42.

МОВА

(в аспекті комунікації) — 1. Див.: Код. 2. Найважливіший засіб людського спілкування; система конвенціоналізованих мовних знаків, які служать засобом ... смотреть

МОВА

-и ż język; mowa літературна (іноземна, мертва, штучна) ~ język literacki (obcy, martwy, sztuczny) органи мови narządy mowy відібрало (відняло) комусь мову odjęło komuś mowę... смотреть

МОВА

мовлення, говорення, р. річ; ЖМ. розмова, бесіда, балачка, гутірка; (місцева) діялект; (найпоширеніша штучна) есперанто; (політичних мафій) новолексика; (виступ) ПРОМОВА.... смотреть

МОВА

мо́ва[мова]-вие, д. і м. -в'і

МОВА

мова ім. language;офіційна \~ official language; рідна \~ native language / tongue; робоча \~ working language;

МОВА

Мо́ва:— промова, проповідь [41]

МОВА

Мовапрамоваязык

МОВА

мова:◊ викладо́ва мо́ва мова викладання в навчальних закладах (ст)

МОВА

(здатність говорити) річ, слово, мовлення, бесіда.

МОВА

Мо́ва, -ви; мо́ви, мов

МОВА

Språk, mål, tungomål

МОВА

lat. mova; molvaязык; речь

МОВА

1. мова;2. маўленне;3. голас

МОВА

Språk, mål

МОВА

Sprog, mål

МОВА

мо́ва іменник жіночого роду

МОВА

{мо́ва} -вие, д. і м. -ві.

МОВА

моваж.язык, речь

МОВА

язык————————речь

МОВА

мовапрамоваязык

МОВА

мовамовуязик

МОВА

ენა; მეტყველება

МОВА

прамова язык

МОВА

мову язик

МОВА

Язык; речь

МОВА

language

МОВА

вчт язык

МОВА

речь

МОВА

язык

МОВА АПРІОРНА

(лат. a priori — із попереднього) — міжнародна планова мова для полегшення міжкультурної комунікації, лексика і граматичні елементи котрої не запозичу... смотреть

МОВА АСЕМБЛЕРА

рос. язык ассемблера 1. Автокод, що розширений такими засобами мов програмування високого рівня, як вираження, макрокоманди, або засобами, що забезпечують модульність програм. 2. Вихідна мова, формат команд і даних якої взаємно однозначно відповідають формату команд і даних конкретного комп'ютера.... смотреть

МОВА ВАСИЛИЙ СЕМЕНОВИЧ

Мова Василий Семенович (1842—1891) — украинский писатель. Высшее образование получил в харьковском университете. Под псевдонимом В. Лиманьский печатал... смотреть

МОВА ВАСИЛИЙ СЕМЕНОВИЧ

(1842—1891) — украинский писатель. Высшее образование получил в харьковском университете. Под псевдонимом В. Лиманьский печатал стихотворения, драматич... смотреть

МОВА ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ

МО́ВА Василь Семенович• МОВА Василь Семенович(псевд. — Лиманський, Мигуцький, Мигученко; 1 (13).І 1842, х. Солодкий Лиман, побл. станиці Стародерев'янк... смотреть

МОВА ВИЗНАЧЕННЯ ДАНИХ

рос. язык определения данных формальна мова, що використовується для визначення структури даних, які зберігаються у базі даних.

МОВА ВИСОКОГО РІВНЯ

рос. язык высокого уровня мова програмування, яка дає можливість програмісту писати програму укрупненими командами (операторами), називаючи їх словами на природній мові. Для перекладу програми з М.в.р. на мову, зрозумілу для комп'ютера, тобто на машинну мову, використовуються програми-транслятори: інтерпретатори і компілятори.... смотреть

МОВА ВПРОВАДЖУВАНА

— 1. Мова, якою ведеться спілкування і яка є нерідною (чужою) для одного або обох (більшості) учасників міжкультурної комунікації. 2. Мова, на яку завдяки процесові перемикання (переключення) кодів перейшов учасник спілкування, розпочавши комунікацію іншою (матричною) мовою.<br> Див.: <em>Мова;</em> <em>Міжкультурна</em> <em>комунікація;</em> <em>Спілкування;</em> <em>Перемикання</em> <em>(переключення)</em> <em>кодів.</em><br> Пор.: <em>Мова</em> <em>матрична.</em>... смотреть

МОВА В.С.

(см. Лиманский).

МОВА ВСЕЗАГАЛЬНА

— одне із найстаріших інтерлінгвістичних понять, яке означає теорію і практику створення універсальної мови, котру могли б використовувати представники різних національних лінгвокультурних спільнот у міжособистісному спілкуванні та міжкультурній комунікації.<br> Див.: <em>Інтерлінгвістика.</em><br> Пор.: <em>Мова</em> <em>національна.</em>... смотреть

МОВА ДЕКЛАРАТИВНА

рос. язык декларативный Див. Декларативна мова.

МОВА ДЕРЖАВНА

— мова, яка користується у конкретній державі законодавчим статусом обов’язкової для вживання в офіційних сферах життя. М.д. використовується у функціонуванні державних і суспільних органів і організацій, закладів культури й освіти; цією мовою ведеться офіційна переписка тощо. Статус М.д., як правило, надається мові «титульної» нації, котра таким чином намагається захистити рідну мову у власній державі.<br> Див.: <em>Мова;</em> <em>Мова</em> <em>рідна.</em><br> Пор.: <em>Мова</em> <em>офіційна;</em> <em>Мова</em> <em>світова.</em>... смотреть

МОВА ДЕСКРИПТОРНА ІНФОРМАЦІЙНА

рос. язык дескрипторный информационный інформаційна мова, одиницями якої є дескриптори, що є: 1) одним із ключових слів, яке ідентифікує документ в інформаційно-пошукових системах; 2) одиницею мови інформаційно-пошукової системи, що відповідає певному ключовому або базовому поняттю, яке включене у тезаурус цієї системи.... смотреть

МОВА ЕТНІЧНА

— див. Мова національна.

МОВА ЖЕСТІВ

Мова, якою спілкуються переважно глухонімі; дактилографічні (пальцеві) знаки відповідають окремим літерам та числам; ідеографічні знаки — цілим поняття... смотреть

МОВА ЗАВАНТАЖУВАЧА

язык загрузчика

МОВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА

— див. Мова державна.

МОВА ЗАГАЛЬНОНАРОДНА

— мова, яка використовується у повсякденному спілкуванні широкими верствами населення, національною лінгвокультурною спільнотою. Див.: Мова; Код; Спі... смотреть

МОВА ЗАКОНУ

language of a law

МОВА ЗАПИТІВ

язык запросов

МОВА ЗАПИТІВ

рос. язык запросов мова, що забезпечує взаємодію з інформаційною системою.

МОВА ІДІОЕТНІЧНА

— див. Мова національна.

T: 69